Там, десь далеко, поза обрію краї, Де так невпинно протікає річка долі, Живуть з тобою мрії й задуми мої, Живуть в тобі, а не у нас, живуть в неволі,
Запал любові, радість та добро душі, Все це приносиш ти в життя буденне, Частинку цього, ти подарувала і мені, Яка зі мною крок у крок іде і "твердне",
Скажу я так - можливо привітання гріють душу,
Та це, хоча і щиро сказані, та все-таки лише слова,
Та як би не було, тебе я привітати хочу й мушу,
Бо ти цей рік така хороша, чемна дівчинка була.
Та є у нашому житті і набагато важливіші речі,
Які словами, хоч би і хотів, не можна передати,
Бажаю я тобі, щоб не було в житті твоєму холоднечі,
А головне, щоб ти зуміла істинну любов пізнати.
За що люблю тебе? за те що ти жива,
І не важливо, бачимось з тобою ми чи ні,
В моєму серці ти свій "уголок" знайшла,
Від цього так приємно й радісно мені,
А ще люблю, за те що ти завжди зімною,
В моїх думках, на серці та в моїй душі,
Я це життя прожити хочу тільки із тобою,
І лиш тобі одній готовий я писать вірші,