Пізнай життя у колі друзів,
Життя без друзів й не життя,
То ж бережи, люби й цінуй,
Їх більше за своє буття,
Лиш тільки друг в скрутну хвилину,
Завжди підтримає тебе,
Він як і мати свою дитину,
В біді не лишить, завжди пойме.
Таке цікаве життя в нас,
Воно дарує нам хвилини,
Які залишаться при нас,
На все життя , не на години,
Собі дозволити не можу,
Я роз'єднати люблячі серця,
Якщо б потрапив в ситуацію я схожу,
Я б не хотів щоб дівчина від мене так пішла,
Хотів при зустрічі у парку, тебе поцілувати,
Для цього треба спершу, спіймати би тебе,
В обіймах затиснути сильно і не відпускати,
А там подивимось що з цього всього та й буде.
Сьогодні задаюсь, лише одним питанням,
Чому, чому ти, так від мене в далині,
А всі думки, заповненні лише одним бажанням,
Щоби сьогодні ти прийшла до мене у вісні,
Мені тринадцятий минуло,
Минуло і уже давно,
В житті моїм багато чого було,
Та те чого чикаю, не було,
Ні, не засмучуюся я, повір мені,
Я знаю що чикаєш ти мене,
З тобою ми зустрінемось і може вже сьогодні,
Та знай одне, що я люблю тебе.
Тетяна, Танічка, Танюша, чи як тебе назвати? Сонце)))
Спасибі що ввійшла в життя моє і засвітила у моє віконце,
В серці моїм завжди палатиме вогонь кохання,
Що потребує догляду, не допусти і ти його згасання,
Життя мене любило, ніжило й карало,
Та я живу й надалі, мені напевне цього мало,
Так хочеться пізнати безмежно-чистого кохання,
Десь в глибині душі, там затаїлося таке бажання,
Стильний одяг, модний вид,
Отаким є твій прикид,
Твої очі як перлина,
В всьому світі ти єдина,
Ти єдина не як всі,
Тебе лиш бачу у вісні,
Коли ти поруч я не я,
Мені так жаль, що не моя…
Ти знай тебе я пам'ятаю,
Те що не пишу – суєта,
Життя летить я не встигаю,
Я не встигаю от біда,
Не так давно я зрозумів,
Цінити треба всі мінути,
Стобою поділитись захотів,
Тим самим я не дам тобі мене забути. )))
Життя цікава штука, життя це мить,
Буває вповільняє хіт, буває і летить,
Ти від життя старайся краще тільки брати,
А те, все не хороше, навчися забувати,
І не потрібно на душі тримати ту обіду,
Ти краще так зроби, щоб не залишилось і сліду,
Нехай твоє обличчя сяє промінчиками щастя,
Задумане тобою, нехай сьогодні вдастся,
Ти знаєш, не дарма в житті поети,
Так часто пишуть, що життя ріка,
І крутиться в душі питання - де ти?
Та мабуть крутиться дарма,
Твої слова, водночас ріжуть і так гріють,
Про те що я давно уже не друг, а більше,
Мабуть, є люди, які почути таке мріють,
А я не знаю, як на мене це щось делікатніше,
