Цей ніжний погляд, ці гарячі руки,
Так хочеться відчути знов і знов,
Бажання є таке, забути дні розлуки,
І хочеться відчути всю любов,
Ми по життю ідемо крок за кроком,
Та іноді так холод віє на душі,
Давай для нас не буде це уроком,
Я думаю ти скажеш так, а може й ні,
Дивлюсь, на все це, і мені так важко,
Тому що я, в свій час, тебе любив,
А ти літати так хотіла - пташко,
Та я не зміг, бо крила я свої згубив,
Отак заплутано проходять дні життя,
Так день за днем живемо ми з тобою,
За час, проведений разом, не маю каяття,
Шкодую лиш про те, що зараз не зі мною,
Усе життя ми рвемось до свободи,
Не легкий шлях пройшли за ці роки,
Бували радості моменти та незгоди,
Це не спинило нас, ми ж козаки.
Боролись, боремось і будемо боротись,
За цілісну і незалежну, за рідну Україну,
Бо ми сини її - ніколи не здамось,
За нашу матінку, нехай і поки що руїну!
Прихід весни так зігріває нам серця,
І хочеться зустрітися з коханням,
Давай за зустріч випємо винця,
Нехай здійсняться всі наші бажання,
Не раз повторював я вже тобі,
Що ти хороша ніжна та бажана,
Не знаю я чому не віриш ти мені,
Скоріш за все боїшся ти обмана,
Пізнай життя у колі друзів,
Життя без друзів й не життя,
То ж бережи, люби й цінуй,
Їх більше за своє буття,
Лиш тільки друг в скрутну хвилину,
Завжди підтримає тебе,
Він як і мати свою дитину,
В біді не лишить, завжди пойме.
Таке цікаве життя в нас,
Воно дарує нам хвилини,
Які залишаться при нас,
На все життя , не на години,
Собі дозволити не можу,
Я роз'єднати люблячі серця,
Якщо б потрапив в ситуацію я схожу,
Я б не хотів щоб дівчина від мене так пішла,
Хотів при зустрічі у парку, тебе поцілувати,
Для цього треба спершу, спіймати би тебе,
В обіймах затиснути сильно і не відпускати,
А там подивимось що з цього всього та й буде.
Сьогодні задаюсь, лише одним питанням,
Чому, чому ти, так від мене в далині,
А всі думки, заповненні лише одним бажанням,
Щоби сьогодні ти прийшла до мене у вісні,
Мені тринадцятий минуло,
Минуло і уже давно,
В житті моїм багато чого було,
Та те чого чикаю, не було,
Ні, не засмучуюся я, повір мені,
Я знаю що чикаєш ти мене,
З тобою ми зустрінемось і може вже сьогодні,
Та знай одне, що я люблю тебе.
Тетяна, Танічка, Танюша, чи як тебе назвати? Сонце)))
Спасибі що ввійшла в життя моє і засвітила у моє віконце,
В серці моїм завжди палатиме вогонь кохання,
Що потребує догляду, не допусти і ти його згасання,
Життя мене любило, ніжило й карало,
Та я живу й надалі, мені напевне цього мало,
Так хочеться пізнати безмежно-чистого кохання,
Десь в глибині душі, там затаїлося таке бажання,
Стильний одяг, модний вид,
Отаким є твій прикид,
Твої очі як перлина,
В всьому світі ти єдина,
Ти єдина не як всі,
Тебе лиш бачу у вісні,
Коли ти поруч я не я,
Мені так жаль, що не моя…
Ти знай тебе я пам'ятаю,
Те що не пишу – суєта,
Життя летить я не встигаю,
Я не встигаю от біда,
Не так давно я зрозумів,
Цінити треба всі мінути,
Стобою поділитись захотів,
Тим самим я не дам тобі мене забути. )))
Життя цікава штука, життя це мить,
Буває вповільняє хіт, буває і летить,
Ти від життя старайся краще тільки брати,
А те, все не хороше, навчися забувати,
І не потрібно на душі тримати ту обіду,
Ти краще так зроби, щоб не залишилось і сліду,
Нехай твоє обличчя сяє промінчиками щастя,
Задумане тобою, нехай сьогодні вдастся,
Ти знаєш, не дарма в житті поети,
Так часто пишуть, що життя ріка,
І крутиться в душі питання - де ти?
Та мабуть крутиться дарма,
Твої слова, водночас ріжуть і так гріють,
Про те що я давно уже не друг, а більше,
Мабуть, є люди, які почути таке мріють,
А я не знаю, як на мене це щось делікатніше,
Пишу як є, передімною лежить біленький чистий лист,
Лягає строка за строкою і білий фон уже не чист,
Ставлю мету перед собою, щоб пояснить усе тобі,
Та мить у танці із тобою скружила мислі всі мої,
Коли тримав тебе за руку, немов та фея була ти,
Боявсь тебе я обійняти, здавалось просто зникнеш ти.
Сьогодні день прожив без тебе,
а завтра я не проживу,
тому прийди, прийди до мене,
тебе я ніжно обійму,
тобі скажу, яка красива ти,
потрібна ти мені, як пташці воля,
тому до мене ти прийди,
така вже наша доля.
Так , ти права, з тобою ми чужі,
Та як казав поет, - життя цікава штука,
Серце моє дрімає знову в самоті,
Хочу щоб знала ти - без тебе жити мука,
Що не роби, а час не зупинити,
В душі маїй живе та сама мить,
Коли тебе побачив і сказав – я хочу жити,
Я хочу жити, хочу вірити й любить.
Я накатав тут парочку рядків,
Це про життя моє і як тебе зустрів,
Ти вразила мене, от чим не знаю,
Та глибоко в душі надію маю,
Що книгу цю відкрию й прочитаю.
