Як проводитимуться вибори 25 жовтня 2015 року в Україні. - Статті з інтернету - Статті - Новини статті та інше - Дрогобиччина. Наш район. Фендак
Раді вітати Вас на сайті: www.Fendak.at.ua                                              Реєстрація  Вхід  Вихід

Ви увійшли як Гість [Гости]. Нових повідомлень: 0
Меню сайту
Вхід в систему
Швидкий доступ
Пошук на сайті
Ресурси \ Сайти
Одна гривня
Одна гривня

Конвертер валют
FreeCurrencyRates.com

Радіо
Статистика

Яндекс.Метрика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Швидкість інтернет
 Новини статті та інше
Головна » Статті » Статті » Статті з інтернету

Як проводитимуться вибори 25 жовтня 2015 року в Україні.

25 жовтня 2015 р. на Україну очікують місцеві вибори.

Про відкриті списки й про те, що вибори повинні відбутися саме так, у Верховній Раді говорили не один місяць. Нарешті, 18 червня 2015 р. народні депутати розглянули зареєстровані у Верховній Раді чотири законопроекти «Про місцеві вибори» за № 2831, 2831-1, 2831-2, 2831-3 і проголосували за, на їхню думку, найкращий.

Перший законопроект за № 2831, зареєстрований рядом депутатів фракції «Батьківщина», з’явився 13 травня 2015 р. Законопроектом передбачається проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад за пропорційною системою з відкритими списками. При цьому остаточний порядок розміщення кандидатів у партійних списках визначається зборами (конференціями) відповідної місцевої організації партії за офіційними результатами голосування виборців за кандидатів виборчого списку, які надаються партійній організації відповідною територіальною виборчою комісією. На думку експертів, описана модель є типовою пропорційною системою із закритими списками.

Зазначимо, що один з авторів законопроекту № 2831 народний депутат С. Соболєв під час доповіді в сесійній залі ВР зняв законопроект з розгляду на користь законопроекту за № 2831-3.

Наступний проект за № 2831-1, зареєстрований екс-мером Чернівців М. Федоруком 27 травня 2015 р. і над яким працювали експерти Асоціації міст України, передбачає проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів із застосуванням різних моделей виборчих систем, які дають змогу краще забезпечувати вплив виборців на склад обраних депутатів і лідерів територіальних громад. Зокрема, пропонується зберегти чинні на сьогодні змішану пропорційно-мажоритарну виборчу систему на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та мажоритарну виборчу систему відносної більшості в одномандатних округах на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад. Законопроект також пропонує «відкриті списки» двох видів – для великих і малих міст, багатомандатну мажоритарку для районних та обласних рад, два види виборів мерів.

Оглядачі зазначають, що позитивні норми в цьому законопроекті щодо «відкритих списків» перекреслені складністю й неуніфікованістю виборчих систем на різних рівнях. Крім того, на їхню думку, на виборах за таким законом буде важко розібратися не тільки виборцю, а навіть фахівцям і спостерігачам.

Законопроект № 2831-2 про місцеві вибори, над яким працювали 18 депутатів із трьох фракцій (Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Самопоміч») та представники Інституту виборчого права, Міжнародної фундації виборчих систем, «Інтерньюз-Україна», КВУ й «Опори», був зареєстрований у Верховній Раді 28 травня 2015 р.

Серед основних новацій законопроекту, зокрема, є: власне пропорційна виборча система з відкритими списками на місцевих виборах; гарантоване представництво жінок у кожній трійці виборчого списку; мажоритарна система відносної більшості в багатомандатних виборчих округах – 24 мандати в районах і містах, там де менше 90 тис. виборців селищних і сільських рад.

28 травня 2015 р. був зареєстрований ще один проект закону про місцеві вибори № 2831-3. Ініціатори законопроекту: В. Денисенко, С. Алєксєєв, І. Попов, Ю. Чижмарь і О. Ледовських.

В основу проекту покладена так звана «німецька система», якою передбачено проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад за пропорційною виборчою системою з преференціями [вибори в багатомандатному виборчому окрузі, що збігається з територією Автономної Республіки Крим, відповідної області, району, міста, району в місті, за виборчими списками місцевих організацій партій (блоків) з одночасним висуванням кандидатів у територіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ].

Крім того, у пояснювальній записці до закону зазначається, що місцеві вибори проходитимуть також за такими виборчими системами:

– депутатів сільських, селищних рад – зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі;

– міських голів (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тис.) – за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі (два тури);

– сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тис.) голів, сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

У законі пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься ЦВК до початку виборчого процесу чергових виборів залежно від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті.

Мінімальна кількість депутатів ради – 10 при чисельності виборців до 500, максимальна – 80 депутатів при чисельності виборців понад 1,5 млн.

Наприклад, на виборах до Київради, згідно з цим законопроектом, чисельність депутатського корпусу буде скорочена до 80 осіб. Водночас у райрадах столиці чисельність депутатів буде від 36 (Печерський район) до 44 депутатів (Святошинський, Соломенський, Оболонський, Дарницький, Дніпровський і Деснянський).

Також нормами цього законопроекту передбачається пропорційна система виборів для Київради та райрад столиці, тобто вибори відбудуться за списками. Утім, відмінність такої пропорційної системи від минулих виборів полягає в тому, що запропонована модель передбачає висування кандидатів місцевою організацією партії (блоком) не більше ніж по два кандидати в кожному територіальному виборчому окрузі. При цьому всі кандидати в депутати, висунуті місцевою організацією партії (блоком) у територіальних округах, включаються до єдиного виборчого списку кандидатів від цієї місцевої організації партії (блоку) до відповідної ради. Експерти наголошують, що така модель є досить заплутаною. На практиці може вийти так: хто зуміє скористатися поєднанням власного імені й партійного бренду – той і виграє.

Щодо виборів мера, то в цьому проекті закону передбачається введення двотурових виборів для міст з понад 90 тис. населення. Тобто вибори в Києві проводитимуться у два тури.

Тим часом сайт столичних новин KievNews запропонував своїм читачам відповісти на запитання: «Якщо вибори в Києві відбудуться восени, то який вибір зробите ви?» Результати голосування станом на 18 червня 2015 р. представлені в таблиці.

 

 

Інститут аналізу та прогнозування в рамках проекту під назвою «Перезавантаження – відкрита влада – нова якість управління столицею» провів бліц-опитування киян щодо їхніх вимог до нової влади в Києві. «Використовуючи озвучені киянами вимоги до мера столиці, перевіряючи на відповідність цим вимогам біографії провідних київських політиків, ми прогнозуємо, що серйозними конкурентами В. Кличка можуть стати, зокрема, київські нардепи-мажоритарники Л. Ємець, Ю. Левченко та А. Білецький. Але поки ніхто з них ще не заявив про наміри помірятися силами з В. Кличком», – зазначив директор інституту Ю. Лісничий.

Повертаючись до законопроектів про місцеві вибори, зазначимо, що експерти та громадськість підтримували законопроект № 2831-2.

Так, на думку члена Центральної виборчої комісії А. Магери, законопроект, який був внесений народним депутатом М. Федоруком, «в частині виборчої системи чи не найбільшим чином відповідає положенням Конституції України, зокрема, щодо конституційного статусу обласних і районних рад як представницьких органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад».

За словами А. Магери, у цьому законопроекті міститься пропозиція провести місцеві вибори «за багатомандатною виборчою системою, яку одні називають багатомандатною мажоритарною виборчою системою, а інші називають напівпропорційною виборчою системою. І одні, і другі мають рацію».

Проте запропонований проект, незважаючи на прохання деяких депутатів, не знайшов підтримки в залі.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А. Парубій, який вів засіданні, поставив усі законопроекти на сигнальне голосування, за результатами якого найбільшу кількість голосів набрав законопроект за № 2832-3 («за» – 222).

Після цього на голосування було поставлено законопроект за № 2831-3, який набрав 271 голос і був прийнятий за основу.

Парламент підтримав законопроект № 2831-3 «Про місцеві вибори» через побоювання осуду суспільством того, що політики весь час обіцяли людям впровадити пропорційну систему з відкритими списками, у тому числі й на місцевих виборах. Таку думку висловила координатор громадської мережі «Опора» О. Айвазовська. «Коаліція, притиснута до стінки власним популізмом, проголосувала за законопроект, який тільки формально має відношення до відкритих списків», – сказала вона. При цьому вона зазначила, що законопроект, який був проголосований у першому читанні, не дає можливості виборцям на рівні територіального округу обрати першого, другого чи третього кандидата. «Партія, формуючи список, пропонуватиме на територіальному окрузі лише одного представника. Система має ряд ознак мажоритарної системи, але проблема в тому, що частина територіальних округів залишиться без депутатів. Частина отримає кілька депутатів, а також будуть округи, від яких мандат отримає не переможець на цьому окрузі», – зазначила О. Айвазовська. Водчас вона допускає, що при підготовці до другого читання законопроект може бути вдосконалений.

Експерт Інституту політичної освіти О. Солонтай також вважає, що прийнятий за основу закон про місцеві вибори віддає монополію у відкритих списках політичним партіям. «Між польською і німецькою моделлю відкритих списків ми рухаємося в бік німецької моделі. Але проблема у нас в тому, що відкриті списки не є насправді відкритими – все залежатиме від політичних партій. Громадським організаціям, активістам ми не даємо там місця – все на монополію політичних партій», – каже О. Солонтай.

На думку експерта, списки насправді відкритими не є. І на те є три причини. «По-перше, список тих, хто може сформувати список, – вже закритий. А по-друге, не може у нас виборець вибрати того, кого захоче, у міську раду чи ще кудись. І третій момент – запровадження єдиної моделі відкритих списків для облрад і місцевих рад – суперечить закону!» – зазначає фахівець.

У свою чергу народний депутат України А. Іллюк прокоментував законопроект як такий, що не відповідає задекларованим принципам децентралізації. «Децентралізація? Коаліція проголосувала за закон про вибори в першому читанні і загнала всіх у партійні списки. Тепер всі лідери громадської думки, активні, цілеспрямовані громадяни, які бажають попрацювати на благо своїх громад і представляти інтереси людей у місцевих радах, будуть змушені вступити в якусь партію. За це боролися? Адмінресурс буде запущений владою по повній, а люди втратять зв’язок з депутатами», –вважає А. Іллюк.

Народний депутат В. Балога взагалі виступає проти прийняття закону «Про місцеві вибори». «В ідеалі і Конституція, і адміністративний устрій, і децентралізація, і закон про вибори мають розглядатися одним пакетом, щоб зрозуміти, кого ми обираємо, де, як і на який термін. Бо приймаючи все окремо, ми постійно будемо займатися тим, що один закон підганятимемо під інший. Тому моя позиція – не підтримувати жоден законопроект про місцеві вибори, доки не буде запропонована цілісна концепція організації держави», – зазначив він.

Тим часом у фракції «Самопоміч» уже заявили, що боротимуться з блоковою виборчою системою, про яку йдеться в прийнятому законопроекті «Про місцеві вибори». У фракції виступають за те, щоб депутати місцевих рад об’єднувалися в блоки після виборів.

Лідер «Самопомочі» О. Березюк повідомив, що відповідні поправки депутати фракції готуватимуть до другого читання проекту закону № 2831-3 про місцеві вибори.

Утім, є ще декілька питань, які потребують негайного вирішення.

Одним з найскладніших є проведення виборів в анексованому Криму та на окупованих територіях на Сході України. Як відомо, мінські домовленості, підписані лідерами «нормандської четвірки», передбачають проведення місцевих виборів на основі українського законодавства. Однак наразі українській стороні на непідконтрольних їй територіях здійснити цього практично неможливо.

Між тим у Криму на сьогодні є дві групи виборців – переселенці й громадяни, що залишилися на території окупованого Криму. Перша група менша й дуже нерівномірно розподілена на території країни; друга ж досить сумнівна з точки зору українського законодавства, яке не дає змоги голосувати людям з подвійним громадянством. Фактично й технічно провести вибори в Криму неможливо. Але можливий сценарій, за яким вибори до місцевих органів самоврядування можна провести за фактичним місцем проживання кримських переселенців. Саме вони можуть становити електоральну базу. Утім, виникає закономірне питання: кого обиратимуть колишні кримчани, яких уявних депутатів і мерів міст, якщо Крим дотепер не повернувся? Навіщо витрачати бюджетні гроші на химеру? Між тим, на думку експертів, для світу, який заперечує анексію, «райради у вигнанні» легітимними будуть уже сьогодні. Саме депутати мають представляти інтереси своїх виборців до тих пір, поки територія півострова буде окупована, говорити від їхнього імені, створювати списки правопорушень проти жителів Криму, моніторити ситуацію. Уже сьогодні депутати могли б говорити від імені громадянського співтовариства кримчан у Раді Європи, ООН тощо.

Щодо Сходу України, то, за офіційними даними, кількість переселенців зі Сходу України сягла 1 млн осіб. Один мільйон осіб – це дуже непогане електоральне поле. Якщо врахувати, що на територіях з «особливим статусом» вести проукраїнську агітацію вкрай небезпечно, місцеві вибори по всій Україні є відмінним способом створити групи депутатів райрад і міськрад, які відстоювали б і транслювали інтереси українських громадян – патріотів окупованих територій. Організаційно це буде вкрай складно. Але саме вибори місцевих депутатів за місцем нинішнього проживання переселенців дадуть можливість офіційно включати в переговорні процеси на зразок мінського людей, які виступають за цілісність країни, не є «рупором» Кремля й борються з терористами. Вибори, які можна провести на всій території України, легітимізують в очах Заходу нову й дуже важливу сторону діалогу.

Звичайно, у цих сценаріїв є багато недоліків, багато мінусів, безліч «але». Проте для того щоб настало завтра, його потрібно будувати вже сьогодні. І краще починати негайно.

Ще одне питання, яке потребує вирішення: оновлення ЦВК. Адже лише в трьох з 15 членів ЦВК не завершився семирічний термін повноважень – Осадчук, Березюк та Діденко. У решти він сплив ще рік тому.

«Ручний» склад ЦВК не стали міняти напередодні минулорічних парламентських виборів – мовляв, щоб не зірвати голосування. Проте не варто забувати, що головним завданням для ручної ЦВК часів В. Януковича було «вправно» рахувати.

Затягування оновлення складу ЦВК може говорити лише про те, що на місцевих виборах можуть знадобитися послуги «вправних рахівників», вважають фахівці.

Зрозумілий закон про відкриті списки та оновлення ЦВК – це вимога суспільства та зобов’язання коаліції. Також шанс на очищення місцевих представницьких органів, за яке варто боротися.

Експерти наголошують, що одним із ключових питань майбутніх місцевих виборів є те, чи збережуть нинішні політсили підтримку серед населення, чи імовірно, ключові позиції отримають нові молодіжні проекти з незаплямованою репутацією.

Вони передбачають, що значного успіху на місцевому рівні можуть досягнути рухи та партії на кшталт «Правого сектору», «Самопомочі», яка у формі локального проекту «втерла носа» багатьом на той час політичним «гігантам», та ін.

Підсилить такий результат і психологічний фактор. На місцевому рівні більшу прихильність отримуватимь ті пректи, яких виборець «знає в обличчя». Крім того, ці ж проекти, у зв’язку з проведенням децентралізації, матимуть не тільки вищу підтримку серед населення, а й потужніші можливості для своєї діяльності, у зв’язку з новою системою перерозподілу бюджету.

Цілковитою несподіванкою майбутніх місцевих виборів можуть стати рейтинги потужного на парламенських перегонах «Народного фронту». Здебільшого це пов’язують з результатами прем’єрської діяльності А. Яценюка, що і відображається на зменшенні прихильності до цієї політсили. Експерти зазначають, що наразі НФ перебуває якщо не на межі, то явно нижче прохідного бар’єра на рівні парламентських виборів, однак схожа картина отримає таке ж відображення на місцевих виборчих змаганнях.

Таким чином, вибори до місцевих рад – це можливість прийти новим політикам і змінити місто. «Повинні прийти люди, які будуть не лише декларувати, а дійсно брати зобов’язання і їх виконувати. Необхідні зміни щодо децентралізації, фінансова незалежність місцевих рад. Потрібно, щоб люди чітко розуміли, що робить місцева влада, які у неї плани і завдання, зворотний зв’язок. Якщо буде нова система відкритих списків, тоді можливі зміни на краще», – вважає заступник керівника фракції «“Солідарність” Блок Петра Порошенка», депутат Дніпропетровської міськради С. Жуков. І з цим не можна не погодитися.

Матеріал з сайту: http://nbuviap.gov.ua/

Категорія: Статті з інтернету | Додав: FV (05.08.2015)
Переглядів: 396 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Copyright ПГ Бистрий © 2016
[Створити безкоштовний сайт на uCoz]